Впровадження концепції відновного правосуддя у національне законодавство України

Це зумовлює необхідність закріплення нового підходу до кримінального процесу, який реалізується через концепцію відновного правосуддя. Результати останніх теоретичних та практичних досліджень свідчать про  те, що впровадження програм відновного правосуддя допомагатиме кримінальному судочинству краще справлятися з виконанням своїх завдань у тих сферах, що стосуються задоволення потреб потерпілого, підвищення відповідальності правопорушника за його/її дії, зменшення рецидивізму.

За останні десятиліття концепція відновного правосуддя (Restorative Justice), як концепція відновлення порушених прав, набула міжнародного значення, також було здійснено низку кроків у напрямі її запровадження як у Європі, так і загалом у світі. Відновне правосуддя, в такій формі як воно існує сьогодні, зародилося у середині 70-х років XX сторіччя як рух за зміну поглядів на злочин та покарання. Підхід, що лежить в його основі, орієнтований на надання можливості сторонам конфлікту і суспільству в цілому самим впоратися з наслідками злочину. До неї вдаються уряди у відповідь на невдоволення традиційною системою кримінального правосуддя: її неспроможністю знизити рівень рецидиву злочинів, забезпечити психологічну реабілітацію злочинця і потерпілого, запровадити відшкодування злочинцем завданої  потерпілому шкоди.

Англійський термін «Restorative Justice» міцно пов'язаний зі своїм англосаксонським походженням. Це поняття використовується головним чином в таких країнах, як Канада, Сполучені Штати, Великобританія, Нова Зеландія і Австралія. На європейському континенті, саме в тих державах, де медіація, як одна із форм відновного правосуддя набула суттєвого поширення – цей термін застосовується менше.

США має чималий досвід застосування відновного правосуддя та альтернативних заходів покарання неповнолітніх. Крім того, значна увага приділяється ефективній ресоціалізації неповнолітніх, що дозволяє їм бути відповідальними громадянами та членами суспільства. Значних успіхів вдалося досягти завдяки налагодженій співпраці між судами та громадянами.

Це світова практика, яка у багатьох країнах закріплена на рівні законодавства.

Законодавство дозволяє звільнити від кримінальної відповідальності порушників, які вперше вчинили злочини невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості. Це стосується випадків дієвого каяття; або коли сторони примирилися й порушник відшкодував шкоду; чи якщо неповнолітній втратив суспільну небезпечність (у зв’язку зі зміною умов життя чи ситуації).

Схожі програми працюють у США, Австрії, Данії, Франції, Фінляндії, Німеччині, Ісландії, Італії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Грузії та інших країнах. І вже довели свою ефективність.

Програма відновного правосуддя для неповнолітніх передбачає примирення неповнолітніх правопорушників із потерпілими, відновлення соціальних зв’язків із суспільством, відшкодування завданої шкоди та застосовується за чотирьох умов, а саме:

-       наявність потерпілої сторони (фізичної або юридичної особи);

-       якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості;

-       визнання неповнолітнім факту вчинення злочину;

-       коли неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

Наразі відновне правосуддя розглядають як рух за справедливість, який доповнює офіційну форму правосуддя, залучає самі сторони та громадськість до владнання наслідків злочину, сприяючи таким чином соціальній реінтеграції правопорушника і зменшенню кількості кримінальних покарань. Відновне правосуддя покликане не замінити офіційне правосуддя, а лише надати йому відновного характеру за рахунок використання певного способу вирішення кримінальних ситуацій. Зазвичай реалізація програм відновного правосуддя відбувається завдяки партнерству громадськості і системи правосуддя: визначається порядок подання та розгляду випадків, юридичне значення результатів проходження сторонами такої програми.

«Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» впроваджується Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України на базі системи з надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Спільний наказ Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України «Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» № 172/5/10 був підписаний 21 січня 2019 року. Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 січня 2019 року за № 87/33058.

Реалізація Програми відновлення для неповнолітніх відбувається так:

• прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (за три роки передано 324 таких заяви);
• для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником (видано 342 доручення посередникам);
• посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації (проведено 300 премедіаційних зустрічей з потерпілими та стільки само – із підозрюваними, після цього відбулося 272 загальні зустрічі зі сторонами);
• у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації (за три роки було укладено 257 угод).

Для визначення заходів, що можуть бути передбачені в угоді, регіональні центри з надання БВПД укладають меморандуми про взаємодію з Державною установою «Центр пробації», установами, організаціями, діяльність яких спрямована, зокрема, на розвиток особистості неповнолітніх, їх ресоціалізацію.

У багатьох випадках перед тим як визначити заходи розвитку та ресоціалізації дитини, регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги залучають психолога для складання психологічного портрета дитини та формування висновку (інформаційної довідки) щодо індивідуальної роботи з дитиною. Висновки психолога використовуються для ефективнішого проведення премедіації зі сторонами та самої процедури медіації.

Застосування медіації на ранньому етапі сприяє виведенню неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу, допомагає уникнути кримінального світу. Це не означає, що порушник взагалі не нестиме відповідальність, адже він має відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому. А далі з неповнолітнім працюватимуть спеціалісти, щоб допомогти вирішити проблеми, які призвели до правопорушення. За результатами програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закриють. Так дитина не отримає «клеймо» злочинця. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації та повернеться у суспільство.  Тож від відновного правосуддя виграють усі. 

Важливим є те, що Програма дає можливість застосовувати дві основні переваги для сторін. Перша — це інструмент медіації, який є добровільною та конфіденційною процедурою за участі нейтрального посередника та забезпечує екологічну комунікацію між сторонами для можливості дійти згоди щодо відшкодування завданої шкоди. Друга — це компонент ресоціалізації неповнолітнього — ужиття відновних заходів, спрямованих індивідуально на дитину, які дають можливість їй усвідомити і виправити ситуацію, яка склалася для потерпілого та громади, відшкодувати шкоду, пройти соціальну адаптацію у громаді. Ці переваги відрізняють Програму та відображають наявність в ній комплексного підходу до застосування дружньої до дитини системи правосуддя, раннього виведення її з кримінального провадження.

Саме компонент ресоціалізації неповнолітніх у межах Програми впливає на трансформацію сприйняття дитини та корекцію її поведінки в майбутньому, а також відрізняє наслідки угоди про застосування Програми від наслідків угоди про примирення, визначеної статтею 56 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, Програма може бути застосована і у випадку, якщо сторони прийняли рішення укласти угоду про примирення.

Тривалість участі неповнолітнього у програмі відновлення залежить від ситуації та заходів для ресоціалізації, які психолог рекомендує для неповнолітнього. Це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці.

Неповнолітні, які вперше вчинили правопорушення та можуть бути виведені з кримінального провадження, – це лише одна сторона конфлікту. Але ще є потерпілі, які страждають від наслідків правопорушення. Залучення обох сторін конфлікту до програми відновного правосуддя створює можливість діалогу між потерпілим і правопорушником, перетворює протистояння між ними на спільну діяльність з розв’язання конфліктної ситуації.

Участь у програмі відновного правосуддя дає потерпілим можливість:

-  відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося;

-       швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди;

-       впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим;

-       отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення;

-       зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене;

-  розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення.

За результатами впровадження програми відновлення для неповнолітніх визначені важливі аспекти для її успішного проходження:

-       роз’яснення неповнолітньому та його законному представнику ключових деталей участі у програмі відновлення, зокрема права самостійно надавати у судовому засіданні інформацію щодо результатів участі у програмі після закінчення досудового розслідування;

-  визначення реальних причин, що сприяли вчиненню неповнолітнім кримінального правопорушення;

-       залучення психологів, соціальних служб, закладів освіти, інших партнерських організацій для проведення психокорекційної роботи та соціального супроводу неповнолітніх, організації їх дозвілля тощо.

До труднощів і проблем реалізації програми відновного правосуддя експерти відносять високу плинність кадрів та завантаженість держорганів, необхідність зміни законодавчої бази, некоректне розуміння мети відновного правосуддя та відсутність добре спланованої інформаційно - навчальної кампанії, а також високий рівень напруги й агресії в суспільстві.