Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (зі змінами, внесеними Законом України 01.07.2022 р.) встановлено новий порядок надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
Зміни передбачають, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Головними умовами надання відпустки без збереження заробітної плати згідно зі ст. 12 Закону № 2136 є те, що:
У період дії воєнного стану за працівниками зберігається право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку за їх бажанням відповідно до ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки» (за сімейними обставинами та з інших причин) на строк не більше 15 календарних днів на рік.
Такі відпустки надаються за заявою працівника та згодою з роботодавцем, проте роботодавець може відмовити працівнику в наданні відпустки без збереження заробітної плати згідно зі ст. 25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки».
Крім цього, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, який продовжено до 30 квітня 2023 року.
Вам слід памятати, що відпустка без збереження заробітної плати може бути надана лише за бажанням працівника. Це означає, що примусове відправлення працівника у таку відпустку з боку роботодавця не допускається.
При оформленні відпустки за згодою сторін роботодавець не має права вимагати додаткових підтверджень від працівника, оскільки керівник самостійно оцінює вагомість причин для надання співробітнику відпустки.
Заяву щодо надання відпустки без збереження заробітної плати співробітник може подати роботодавцю наступним чином:
Після отримання Заяви працівника щодо надання відпустки, роботодавець, якщо це можливо, видає наказ або повідомляє працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати за допомогою електронної пошти, месенджерів або телефону. Для видачі наказу про таку відпустку можна скористатися типовою формою № П-3, що була затверджена наказом Державного комітету статистики від 05.12.2008 року під номером 489.
Крім відпустки без збереження заробітної плати, передбаченої частиною 4 статті 12 Закону № 2136, існують інші можливості для надання відпусток без збереження заробітної плати.
Тому, якщо співробітник повністю вичерпав 90 календарних днів відпустки, він, за згодою з роботодавцем, може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати:
Якщо після закінчення відпустки без збереження заробітної плати, наданої на підставі частини 4 статті 12 Закону № 2136, працівник не зв'язався з роботодавцем і не повідомив про свої наступні дії, в Табелі обліку робочого часу буде вказано позначку "НЗ". Після вияснення обставин і встановлення, що причини невиявлення зв'язку були обґрунтовані, Табель можна буде скоригувати.
У разі, якщо працівник зв'яжеться пізніше і обере один із запропонованих варіантів щодо оформлення своєї подальшої відсутності, то змінювати Табель не буде необхідно - незалежно від того, чи він вирішив продовжити відпустку (відпустку без збереження заробітної плати) або повернутися на роботу. Відповідний запис в Табелі буде зроблений з дня зв'язку працівника з роботодавцем і написання відповідної заяви (або з дня, коли працівник повернувся на роботу).
Так, відпустка без збереження зарплати можлива під час воєнного стану, якщо це передбачено законодавством.
Тривалість відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану може варіюватись залежно від виду відпустки за погодженням з роботодавцем.
Законодавство може встановлювати певні умови і обмеження для відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану. Процедура заявлення про відпустку і її затвердження погоджується з роботодавцем, але у роботодавця є визначені законодавством підстави для відмови в наданні такої відпустки.
Зазвичай ви маєте право повернутися на свою роботу після відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану. Проте, вимоги і процедура повернення можуть варіюватись залежно від законодавства та політики вашого роботодавця.
Коментарі
Рекомендовані статті