Деякі зміни трудового законодавства відповідно до Закону України № 3494

Наприкінці грудня минулого року хвилю обговорень викликало набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань” від 22.11.2023 № 3494. Закон дійсно запроваджує важливі зміни і потребує уваги. У цій статті ми зупинимось на деяких з цих змін.

Перенесення вихідних днів

Варто звернути увагу, що змінився порядок перенесення вихідних днів. Так, з 24.12.2023 ініціатива щодо перенесення вихідних і робочих днів може належати роботодавцю. Слід зауважити, що до 24.12.2023 рішення про таке перенесення приймалось Кабінетом Міністрів України. Підставою для перенесення може бути:

• положення трудового та/або колективного договору (за наявності);

• наказ (розпорядження) роботодавця у разі відсутності відповідних положень у трудовому та/або колективному договорі.

Такий наказ (розпорядження) роботодавця має бути погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Нова редакція статті 67 Кодексу законів про працю України не вимагає від роботодавця видавати наказ (розпорядження) не пізніше ніж за два місяці до перенесення вихідного чи робочого дня.

Проте, не слід забувати, що відповідно до норм статті 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 № 2136, у період дії воєнного стану не застосовуються норми частини 3-5 статті 67 КЗпП України. Тому варто дочекатись офіційних роз’яснень.

Відпустка при народженні дитини

Зміни також передбачені до статті 77-3 Кодексу законів про працю України та статті 19-1 Закону України “Про відпустки“ від 15.11.1996 № 504, а саме, що з 24.12.2023 одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів надається:

- не пізніше трьох місяців з дня народження дитини;

- батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

-  одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Компенсація за невикористані щорічні відпустки

Запроваджено зміни порядку виплати компенсації за невикористані щорічні відпустки. Так, відповідно до змін, внесених до статті 83 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504 додатково передбачено окремі правила для виплати грошової компенсації за відпустку працівникам, призваним на:

- строкову військову службу; 

- військову службу за призовом осіб офіцерського складу; 

- військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; 

- військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом.

Така компенсація виплачується за їхнім бажанням та на підставі заяви, за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. 

Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу.

Відпустки без збереження заробітної плати

Збільшено тривалість відпусток без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин працівнику на термін не більше 30 календарних днів на рік, за угодою між працівником і роботодавцем.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Окремо слід звернути увагу, що час перебування у вказаних вище відпустках без збереження заробітної плати,  не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. 

Це не всі зміни, внесені цим законопроектом. Трудове законодавство постійно змінюється, особливо в умовах воєнного стану, тому необхідно тримати руку на пульсі законодавчих змін.