Відпустка для демобілізованих працівників

Право на відпустку працівників, увільнених у зв’язку з мобілізацією, які звільнилися з військової служби і повернулися до виконання своїх обов’язків.

При наданні відпусток працівникам, увільненим у зв’язку з мобілізацією, які звільнилися з військової служби і повернулися до виконання своїх обов’язків, слід звернути особливу увагу на зміни в законодавстві, яке визначає умови формування стажу, що дає право на відпустку.

Мінекономіки у своєму листі від 03.04.2023 № 4706-05/14490-07 інформує, що працівники, зазначені у ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, у період проходження військової служби, не набувають права, зокрема, на щорічну основну відпустку у роботодавця, в якого вони увільнені від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 пункт 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» щодо зарахування стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, викладено в такій редакції: “2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову”.

Отже працівник, який призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період, набував право на щорічну відпустку за час перебування на службі по 18.07.2022 включно - до дня набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». За педагогічними та науково-педагогічними працівниками середній заробіток зберігався до 24 грудня 2023року на підставі ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» та Закону України «Про фахову передвищу освіту». Але і цю гарантію було скасовано на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».

Між тим порядок надання відпусток визначено Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки». Певні пільги при наданні відпусток для «учасників бойових дій» передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п.10 ч.7 ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання. У ст.16² Закону України «Про відпустки» встановлено, що учасникам бойових дій, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається право використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Щодо відпустки без збереження заробітної плати, то ст. 25 Закону України «Про відпустки» визначено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів, а також учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що працівник, учасник бойових дій, який звільнений з військової служби і отримав компенсацію за невикористану відпустку при звільнені зі служби, має право на щорічну відпустку, додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів та відпустку без збереження заробітної плати 60 календарних днів не залежно від наявності стажу для отримання такої відпустки.