ВИКОРИСТОВУЙ АБО ВТРАЧАЙ: АНУЛЮВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ
Цивільне право❗️Питання захисту майнових та особистих немайнових прав на обʼєкт інтелектуальної власності є важливим в аспекті розвитку успішного бізнесу. Так, ми можемо часто стикатись із описом процедур реєстрації знаків для товарів та послуг під будь-який вид господарської діяльності, однак наразі часто уникається питання захисту своїх прав, наприклад, у випадку, якщо є ідея створення власного бренду. Однак після консультації із юристом можна отримати застереження про те, що шанси на реєстрацію знаку для товарів та послуг (торговельної марки) невеликі у звʼязку із наявністю вже зареєстрованої подібної марки іншою особою.
В даній статті пропоную для ознайомлення один з багатьох способів, які допоможуть Вам при задовільних умовах обмежити право власності на знак іншою особою. ⬇️
Так, положеннями Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» встановлено, що Свідоцтво (документ, який засвідчує право на обʼєкт інтелектуальної власності) надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати знак для товарів та послуг без його згоди, а таке право виникає не з моменту державної реєстрації права власності, а з моменту подачі заявки, тобто значно раніше.
В будь-якому випадку, перед реєстрацією торговельної марки надзвичайно важливим є якісний аналіз вже зареєстрованих знаків для товарів та послуг на території України із метою належної оцінки ризиків, із якими може стикнутись заявник. До того ж, у випадку, якщо під час аналізу стане зрозуміло, що, подібний до Вашого, знак вже зареєстрований, не варто одразу відмовлятись від ідеї все ж подати заявку на реєстрацію власного бренду.
Серед іншого, приписами статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» констатовано наступне: «Якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п’ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково».
Аналогічне положення міститься в статті 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Використанням торговельної марки визнається:
1️⃣ нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
2️⃣застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
3️⃣застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Таким чином, доведення невикористання знаку для товарів та послуг опонентом протягом останніх пʼяти років є способом не тільки забезпечити собі можливість державної реєстрації права власності на марку, а й способом судового анулювання (припинення) права власності іншої особи.
Норма законодавства хоча й передбачає можливість звернення до суду, однак питання тягаря доказування, форми належних та допустимих доказів, що можуть лягати в основу доведення користування знаком, початку перебігу позовної давності для звернення до суду із позовом залишаються відкритими. У звʼязку із зазначеним варто звернутись до практики Верховного Суду.
?СХОЖІСТЬ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ
За змістом абзацу другого пункту 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
Для правильного застосування наведених приписів немає правового значення безпомилковість визначення споживачами особи, яка виробляє відповідні товари чи надає певні послуги, а значення має сама можливість сплутування спірних торговельних марок та введення в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги.
? ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
Початок перебігу позовної давності для звернення з позовами про визнання недійсними свідоцтва України на знаки для товарів і послуг не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг. Це право пов’язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку.
? ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
У справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності …
? ДОКАЗОВА БАЗА
Так, на підтвердження факту використання торговельної марки власник свідоцтва має, по-перше, визначити яким саме чином відповідач використовує торговельну марку, та, по-друге, подати суду докази вчинення дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону, в залежності від обставин, які доводяться у справі.
Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.
На підтвердження використання торговельної марки власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа, зазначених у пункті 4 статті 16 Закону №3689-XII. Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідна торговельна марка, документи із зображенням торговельної марки (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).
Отже, у справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з`ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачем у справах в частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються (беручи до уваги необхідність їх порівняння з товарами і послугами, для яких торговельну марку (торговельні марки) зареєстровано позивачем).
Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).
ВИСНОВКИ
?Вирішуючи питання про реєстрацію торговельної марки, необхідно провести якісний та ґрунтовний аналіз вже зареєстрованих знаків для товарів та послуг з метою з’ясування наявності ризиків виникнення спору.
?Визначивши наявність можливих ризиків, варто усвідомлено підходити до формування позиції про схожість та тотожність знаків для товарів та послуг, при цьому беручи до уваги актуальні правові позиції Верховного Суду, адже саме належний аналіз двох торговельних марок є стартом для формування правової позиції із метою подання позовної заяви до суду.
?При обчисленні строків позовної давності не варто акцентувати увагу на даті реєстрації спірної торговельної марки, тому що в даному випадку публікація відомостей про реєстрацію не дорівнює автоматичну обізнаність про таку реєстрацію усіма зацікавленими особами.
?Перед або під час подання позовної заяви варто брати до уваги можливість та встановлений Верховним Судом спосіб забезпечення позову, адже даний інститут створений із метою убезпечення порушення Ваших прав при виникнення судових спорів.
?Найбільш важливим фактором успіху у даних категоріях справ є належні, допустимі та якісні докази. Так, суд касаційної інстанції, у різних рішення надавав переліки документів та інших доказів, які можуть подаватись із метою захисту своїх прав. З-поміж іншого, це:
?Касові чеки;
?Квитанції;
?Накладні;
?Інші документи, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання;
?Митні декларації та інші митні документи (якщо власником марки є нерезидент);
?Примірники товарів, на яких нанесено відповідна торговельна марка;
?Каталоги;
?Прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо.
?Особливу увагу треба звертати на перелік класів МКТП. Якщо спірна торговельна марка зареєстрована на декілька класів для товарів та послуг, ініціювати спір можна не на всі одразу, а лише на ті, які не використовуються та є цікавими для Вас, в такому випадку Свідоцтво буде припинено частково.
?Такий доказ, як ліцензійний договір не може лягати в основу безумовного використання марки, тому що саме лише підписання такого договору не вводить знак в обіг для споживачів. Ліцензіат також має надати суду докази, подібні до тих, що вказані в п.5.
Коментарі
Рекомендовані статті
