Оскарження рішень та дій нотаріуса при оформленні спадщини

Цивільний кодекс України передбачає нотаріальний порядок оформлення права на спадщину. Відповідно, нотаріус займається цим процесом, починаючи із заведення спадкової справо і до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Трапляються випадки, коли нотаріус з різних причин перешкоджає оформленню потрібних документів або відмовляється їх обробляти належним чином.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За законом оскаржувати можна безпосередньо нотаріальні дії, відмову у їх здійсненні та нотаріальні акти.

Однак найпоширенішими є випадки, коли йдеться про відмову виконувати нотаріальні дії.

Відмова може бути, наприклад, через пропуск зазначеного в законі строку подачі заяви на отримання спадщини (шість місяців); відсутності правовстановлюючих документів на майно, яке передається; помилки в паперах стосовно спадщини.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов’язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову.

У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред’явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Під час перевірки законності дій нотаріуса, суд досліджує всі докази та з’ясовує обставини, що мають значення для справи.

Доказами можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (заповіт, свідоцтво про право на спадщину, довіреність).

Практика суддів свідчить,  що  безпосередньо до суду оскаржується досить незначна кількість постанов про відмову  у вчиненні нотаріальної дії. Як правило, після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, особа звертається до суду із позовом про цивільний спір, а не про оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Наприклад, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємець не прийняв спадщину в установленому законом порядку. В таких випадках спадкоємець, не оскаржуючи постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, звертається в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

А от з позовом про оскарження дій або рішень нотаріуса варто звертатися у випадках, коли нотаріус безпідставно, з надуманих причин вважає заповіт нікчемним. Бо нотаріус може чіплятися до формальних помилок, які жодним чином не свідчать про дефект самого заповіту.

Оскаржити дії та рішення нотаріуса можна оскаржити не лише в суді, а й в органах Міністерства юстиції України. В такому випадка складається відповідна скарга з поясненнями проблеми.