ЗАСТАВА, як запобіжний захід.

ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам – ч. 1 ст. 183 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд у постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язані визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою. В ухвалі слідчого судді, суду має бути вказано, які обов'язки з передбачених ст. 194 Кодексу покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки ïx невиконання, обов’язково обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість ïi застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 статті. Згідно з ч. 4 ст. 182 KПK України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 KПK України. Розмір застави має достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків i не може бути завідомо непомірним для нього. Статтею 12 KK України визначено, що тяжким є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян a6o позбавлення волі на строк не більше 10 років. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КГІК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, — від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виняткових випадках, якщо слідчий суддя, суд встановлять, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого a6o особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків , застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно. Згідно з п. 16 Листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 N 511-550/0/4-13, слідчому судді потрібно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Майже в кожній 2-й ухвалі жодним чином не обґрунтовано виключність випадку необхідності застосування застави в розмірі, який перевищує передбачений нормою KПK. Зокрема, не досліджується майновий стан підозрюваного, обставини інкримінованого кримінального правопорушення – злочину, що досить часто тягне за собою не пропорційний розмір застави, відповідно є прямим порушенням ч. 4 ст. 182 KПK України. Виходячи з вимог ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України про межі розміру застави щодо осіб, які підозрються у вчиненні тяжкого злочину, визначений розмір застави має бути в межах від 20 до 80 розмірів мінімальних заробітних плат, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки у разі її внесення заставодавцем.