ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВС З ПИТАНЬ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ 2021-2022 рр.

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18 Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розрахунків сум судових витрат звіту погодинна ставка адвоката складає 400 грн та стягненню підлягають лише витрати, пов`язані з підготовкою та складанням позовної заяви та апеляційної скарги, що включають опрацювання законодавчої бази, аналіз судової практики, знайомлення з матеріалами справи, тощо у розмірі 14400 та за участь в судових засіданнях в розмірі 2 168 грн (3 год. 42 хв. - в суді першої інстанції та 2 год. в суді другої інстанції. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що заявлена відповідачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 47475 грн є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що гонорар включає всі необхідні податки, збори та обов`язкові платежі та всі необхідні витрати для здійснення своєї професійної діяльності (оренда офісу, оплата ліцензій за використання інформаційно-правових систем, мобільний зв`язок, інтернет, канцелярські товари, обслуговування офісної техніки, професійна література, семінари з підвищення кваліфікації, тощо) оскільки в силу наведених вище приписів статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 Доводи заявника про те, що стороною відповідача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правову допомогу, який був нею заявлений, не надано доказів, в яких були б перераховані належним чином точний обсяг послуг, наданих під час розгляду цієї справи, чи підтверджували те, що представник відповідача надав конкретний ряд послуг, який він оцінює в певну конкретну суму, де мав би знаходитися деталізований розгорнутий аналіз наданих послуг та їхня вартість, спростовуються матеріалами справи (а. с. 151, 233 т. 1, а. с. 8-13 т. 2). Твердження позивача про протилежне зводиться до переоцінки доказів у справі, що в силу приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, тому відсутність посилання в тексті оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду на конкретний перелік документів, наданих відповідачем на підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та не відміняє правильних за своєю суттю висновків апеляційного суду. Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. ...Водночас, необґрунтованими є доводи Позивача щодо зміни у такий спосіб апеляційним судом способу визначення вартості витрат на правничу допомогу, оскільки у наданому детальному описі робіт (наданих послуг) адвокатом поряд з визначенням вартості підготовки до справи у сумі 18000 грн, адвокатом наведено розрахунок витраченого часу на здійснення окремих дій із визначенням відповідно до розрахованого часу у 22 год. фактичної вартості години роботи адвоката на рівні 818,18 грн (а.с.98-100 т.5)... Щодо відшкодування Позивачу витрат, пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи та участі експерта в судовому засіданні в загальній сумі 27300 грн Суд враховує, що витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Заявлена Позивачем до відшкодування сума економічної експертизи 23000 грн визначена умовами вказаного договору як попередня вартість судово-економічної експертизи, відтак суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи та залученням експерта, окрім договору та актів прийому-здачі виконаних робіт, Позивачем до суду не надано ані платіжних документів, ані рахунків, ані квитанцій які б підтверджували сплату Позивачем даних видів судових витрат, що призводить до неможливості встановити дійсний розмір понесених Позивачем витрат з проведення судово-економічної експертизи та залученням експерта. У постанові від 16 грудня 2020 року у справі №824/647/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку експертного висновку, оскільки замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою товариства до звернення до суду з позовом. Суд також зауважив на тому, що дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені витрати були необхідними (неминучими). Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 липня 2021 року у справі № 671/1957/20 ...Однак, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послугу матерілах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому слід ураховувати, що наведений в договорі про надання правничої допомоги від 11 січня 2021 року перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. За таких обставин, апеляційний суд, враховуючи вказані норми права, оцінивши належні та допустимі докази, подані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов правильного висновку про те, що представником відповідачки належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік (обсяг) та вартість наданих ним як адвокатом послуг та витрат, понесених на виконання договору про надання правової допомоги від 11 січня 2021 року. Наведені у касаційні скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 липня 2021 року у справі № 922/2017/17 ...Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу за первісним позовом слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача за первісним позовом були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20). Втім, суд апеляційної інстанції зазначеного вище не врахував, а, зосередившись на питанні подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, помилково розглянув заяву відповідача за правилами, встановленими для розподілу судових витрат між сторонами справи у разі вирішення спору по суті та не надав при цьому оцінку діям позивача, які призвели до закриття провадження у справі, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п?ятій та шостій статті 130 ГПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував того, що нова редакція ГПК (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), на відміну від попередньої, містить новелу, а саме статтю 124 ГПК України (попереднє визначення суми судових витрат).