Мобілізація жінок в Україні

• Литовські, польські і московські офіційні акти стверджують, що українські жінки активно включались у військову структуру Великого князівства Литовського, прикордонних військових формувань Речі Посполитої  і козацького війська.

  Грушевський М. зазначав, що: «Жінки успішно відбивали атаки ворога на власні маєтки, вели в бій цілі військові угруповання, впевнено тримали в руках зброю, кидаючись у саме пекло бою, а часом, коли зазнавали поразки, обирали смерть як свою, так і своїх дітей, аби лише не потрапити в полон.» В полоні їх чекала смерть і наруга.

  Що змінилося з тих часів? Думаю, що анічогісінько.

  Жінки  мають стати на військовий облік до 1 жовтня 2023, однак не всі. Хто має бути попереду?

  Усі жінки у віці від 18 до 60 років, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я.

  Насамперед це мають бути спеціалісти з галузей хімії, біології, медицини, радіотехніки та телекомунікацій, ІТ-індустрії, науковиці з фізики, астрономії, географії, працівниці зі сфери харчових технологій, ветеринарної медицини, фізичної реабілітації, психології, стоматології, економіки, поліграфії та видавничої справи.

  Повний перелік тут:  Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних;

  Військово-облікова спеціальність визначається дипломом, записом у трудовій книжці,тобто досвідом роботи та КВЕДом фізичної особи-підприємця.

  Приналежність  до військово-облікової спеціальності визначає  територіальний центр комплектування.

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  Якщо жінка повинна стати на облік, втім проігнорувала цю норму закону?

  Якщо жінка не стає на облік, то  порушує правила військового обліку. За порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов’язаними та резервістами передбачена адміністративна відповідальність. Штраф від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень.

  Якщо жінка не встигла стати на облік, то це не  трактується як ухилення і не передбачає кримінальну відповідальність.

  Кримінальна відповідальність наступаєдля призовника, військовозобов’язаного, резервіста, тобто тих, хто вже стоїть на військовому обліку. Якщо жінка не стала на військовий облік, то вона не є військовозобов’язаною.

  На жінок поширюється дія УП «Про загальну мобілізацію?»

  Так, поширюється. В указах президента про мобілізацію не йде мова про гендерне розмежування – жінок та чоловіків. Там вживається єдиний термін «військовозобовʼязані особи». Тобто де-юре і сьогодні жінки мали б бути мобілізованими примусово.

  Хто з жінок не підлягає мобілізації?

  Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  ·             жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

  ·             жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

  ·             жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

  ·             жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

  ·             жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

  ·             усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

  ·             зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

  ·             військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»

  1. - заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  2. - визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  3. здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  4. - наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• - жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

Які правила чи обовязки для військовозобов’язаних жінок існують?

Військовозобов’язані жінки і військовозобов’язані чоловіки згідно українського законодавства мають однакові норми, правила, обов`язки.

Обов’язки, які мають виконувати жінки на військовому обліку, описані в постанові Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних»:

– бути на військовому обліку за місцем проживання;

– з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах;

– не змінювати місце проживання без дозволу військового комісара, після оголошення мобілізації та у воєнний час;

– проходити медичний огляд та лікування;

– проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;

– за сім днів прийти до територіального центру для зняття з військового обліку, якщо треба змінити місце проживання, поїхати у відрядження, на навчання, у відпустку чи лікування (на більше, ніж три місяці за межі України). Також якщо змінюється місце проживання у межах міста, але в іншому адміністративному районі;

– за сім днів повідомляти органам, в яких перебувають на військовому обліку, про зміну сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;

– негайно повідомляти територіальним центрам комплектування (органам СБУ) про втрату військово-облікового документа.