Костриба Тетяна
В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, коли під
загрозу поставлено життя, здоров`я, безпека громадян та саме існування держави,
існує загальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для
відсічі агресії та високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають
призову, спрямованої на ухилення від виконання свого конституційного обов`язку
з захисту Вітчизни.
За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом людини
закріпленого в ст. 9 Конвенції та ст. 35 Конституції України в аспекті
можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту
суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб
вимагає забезпечення об`єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її
релігійних переконань з військовою службою і підтвердження доказами наявності
відповідних релігійних переконань. Це не означає, що можливість здійснення
права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у
зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає
безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.
Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист держави і
забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу.
Військова служба - це конституційний обов`язок громадян України, який полягає у
забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної
цілісності та недоторканності. захист вітчизни, незалежності та територіальної
цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що держава вправі
встановлювати процедури для оцінки серйозності переконань людини і запобігати
спробам зловживання можливістю звільнення з боку осіб, котрі у змозі нести
військову службу (п. 54 рішення у справі «Папавасілакіс проти Греції», п. 63
рішення у справі «Дягілєв проти Росії»). Питання про те, чи підпадає відмова
від проходження військової служби під дію положень ст. 9 Конвенції і якою
мірою, має оцінюватися залежно від конкретних обставин кожної справи (п. 110
рішення у справі «Баятян проти Вірменії», п.74 рішення у справі «Мушфіг
Маммадов та інші проти Азербайджану», п. 59 рішення у справі «Дягілєв проти
Росії»).
Але нажаль маємо різноманітні судові рішення. З порушених питань вже існують
різні позиції Верховного Суду (постанова ККС від 02.05.2024 у справі №
344/12021/22) та ( вирок від 12.01.2024 справі № № 359/6608/23).
Отже, положення спеціального нормативно-правового акта повʼязують право на
альтернативну службу лише з участю у діючих в установленому законом порядку
релігійних організаціях, зміст віровчення яких несумісний з виконанням
військового обовʼязку. Положення Закону не наділяють таким правом осіб, що не
належать до релігійних організацій, навіть незалежно від наявності чи
відсутності у державі особливого правового режиму. Водночас норми Закону щодо
обмеження права на проходження альтернативної служби в умовах воєнного чи
надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень поширюються лише на
осіб, що входять до складу згаданих вище об`єднань громадян.
Відтак відмова у проходженні невійськової служби особам, що не належать до
релігійних організацій, не є обмеженням права на таку службу, яке в умовах
воєнного стану потребує є прийняття окремого нормативно-правового акта,
оскільки Закон взагалі не наділяє цих осіб правом на виконання військового
обовʼязку в альтернативний спосіб.
Наразі альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової
військової служби, на яку призивають громадян, зазначених у ст. 15 Закону «Про
військовий обов`язок та військову службу», віком 18 – 25 років. Можливості
заміни в означений спосіб військової служби за призовом під час мобілізації на
особливий період не передбачено.
Практика Європейського суду з прав людини не свідчить про те, що релігійні
переконання є завжди перепоною для проходження військової служби вірянами.
Випадки, що були зазначені вище стосувались обставин, коли такі права не були
обмежені в національному законодавстві, в тому числі у випадках фактичного
міжнародного збройного конфлікту.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа
- від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.
Відповідно до Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає
користування зброєю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №2066 від
10.11.1996, до таких релігійних організацій належать: 1) Адвентисти-реформисти;
2) Адвентисти сьомого дня; 3) Євангельські християни; 4) Євангельські
християни-баптисти; 5) Покутники; 6) Свідки Єгови; 7) Харизматичні християнські
церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); 8)
Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із
зареєстрованими статутами); 9) Християни євангельської віри; 10) Товариство
Свідомості Крішни.
Коментарі
Рекомендовані статті
При перегляді сторінки юриста з підпискою Pro, рекомендації інших юристів на Вашій сторінці для користувачів відсутні.
Профіль юриста потрапляє на перші сторінки, а це додаткова можливість отримати заявок у 2,7 разів більше. 80% клієнтів не переходять далі третьої сторінки каталогу: більшість обирає юриста з перших сторінок і звертається до нього за консультацією.
При перегляді клієнтом сторінки юриста з підпискою Free, сторінку Pro буде показано йому в рекомендованих юристах. За статистикою, більше половини клієнтів переходять на сторінки рекомедованих юристів.
Відмітка Pro підвищує довіру клієнтів до юриста, демонструє його активність та надійність.
Можливість встановлювати будь-яке зображення на обкладинці профілю та створювати індивідуальний стиль.
Можливість створити коротке та зрозуміле посилання на Ваш профіль, яке Ви зможете використовувати на своїх візитних картках або у соцмережах.
Власний профіль юриста, де можна презентувати свої послуги, збирати відгуки, публікувати статті, кейси, фото та відео.
Розміщення у зручному каталозі, де клієнт знаходить юриста за різними параметрами (місто, мова, категорія права).
Функціонал платформи дозволяє клієнтам зручно взаємодіяти з юристами через платформу (дзвінок, форму заявки, чат).
Стрічка безкоштовних питань дає можливість юристам задавати питання іншим юристам або відповідати на питання тих, хто потребує допомоги. Також це відмінний інструмент, щоб зарекомендувати себе як спеціаліста та залучити ще більше клієнтів.