Призупинення дії трудвого договору

У зв’язку з війною в Україні було прийнято ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» основною метою якого є регулювання та організація трудових відносин у період дії воєнного стану, введеного відповідно до                        ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Згідно з висновком, викладеним в постанові ВС від 17.02.2022 у справі               № 824/152/21 тлумачення правових норм, метою якого є з`ясування та осмислення їх дійсного змісту задля сприяння їх практичній реалізації, дає підстави стверджувати, що «буква» закону розуміється як буквальне значення юридичного тексту, який містить норми права (положення нормативно-правового акта). Водночас «дух» закону передає дійсний зміст норм права, що містяться у відповідному акті. З урахуванням наведеного судове рішення повинно відповідати «духу» права, а не ґрунтуватися виключно на «букві» закону, оскільки в іншому випадку ефект вирішення спору не буде досягнуто.

Здійснюючи тлумачення ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» суди часто приходять до висновку, який взагалі унеможливлює застосування з ініціативи роботодавця даної норми, що в свою чергу суперечить «духу» ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», прийняття якого було зумовлене необхідністю належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу.

Так, згідно з пояснювальною запискою до проекту ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» метою законопроекту є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників. Прийняття законопроекту створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.

Наведене свідчить, що ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» покликаний забезпечити інтереси не лише працівників, а і допомогти роботодавцям вистояти в складних умовах воєнного стану та не припинити свою діяльність, що в свою чергу допоможе економіці держави функціонувати під час війни та в подальшому.

Тому, здійснюючи тлумачення ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» слід виходити не лише з інтересів працівника, а з рівності прав як працівника, так і роботодавця.

Під час тлумачення вказаного закону працівники часто тлумачать його на свою користь зазначаючи про відсутність у роботодавця абсолютної неможливості надати роботу своєму працівникові.

Проте вказане поняття «абсолютна неможливість» забезпечити роботою взагалі відсутнє в ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Однак багатьом роботодавцям все одно не слід зловживати та прикриваючись ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупиняти дію трудових відносин зі своїми працівниками.