Щодо подання Банком позову до суду про стягнення заборгованості за валютним кредитом після сплати боргу за рішенням суду.

Консультація № 3 щодо подання Банком позову до суду про стягнення заборгованості за валютним кредитом після сплати боргу за рішенням суду.

Кредит. 2007 року з банком укладено кредитний договір у валюті долар США з кінцевим терміном повернення до червня 2017 року.

На забезпечення виконання зобов'язань було укладено договори іпотеки нежитлового нерухомого майна та застави обладнання.

У грудні 2013 року рішенням суду стягнуто всю суму заборгованості за кредитним договором.

У рішенні суду суму стягнення зазначено у гривні без визначення долара США. Суму стягнення вказано виключно у гривні. Протягом 2013-2018 року здійснювались платежі щодо погашення заборгованості через касу банку. При цьому було відкрито виконавче провадження з виконання рішення.

У грудні 2019 року банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення – ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" надання банку право від свого імені продати майно будь-якій третій стороні.

При цьому банк визначає обсяг грошових зобов'язань у доларах США - сума заборгованості по тілу та відсотки в т.ч. нараховані після 2013 року.

Запитання: 1. Враховуючи наявність рішення суду 2013 року визначальний обсяг грошових зобов'язань у гривні (стягнуто всю суму заборгованості), правомірно банк визначає у позові про звернення стягнення обсяг грошових зобов'язань, який має бути закритий після реалізації майна у доларах США? - текст збережено у редакції автора

2. За умови того, що в період 2013-2018 років здійснювалися платежі через касу банку в рахунок погашення заборгованості за наявності виконавчого провадження, чи пропущені у банку терміни позовної давності? - текст збережено у редакції автора

Відповідь адвоката НААУ Яковлєва І.О.

При визначенні зобов'язання в іноземній валюті суд не має права змінювати грошовий еквівалент зобов'язання та у резолютивній частині рішення суд зазначає саме розмір іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на момент виконання грошового зобов'язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі йому готівки. (Особлива думка БП ВС від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц)

У вигляді втраченої вигоди відшкодовуються ті збитки у вигляді доходів, які б реально отримані. Курсова різниця ніяк не може бути втраченою вигодою, оскільки кредитор міг і не одержати таких доходів.

Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, які призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток. (Постанова ВП ВС від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц)

Щодо позовної давності. Відповідно до норми Цивільного кодексу (ст. 264) позовна давність переривається у разі вчиненням особою дії, що свідчить про визнання ним свого обов'язку.

Тому за наявності боргу у боржника, який може бути встановлений судом, позовна давність може обчислюватися від дати останнього платежу у 2018 році.

P.s

Для зв'язку з адвокатом перейди за посиланням https://advokat-narodu.com/assistant/lawyer-5023