Виїзд студента на навчання за кордон

Можливий лі виїзд за кордон студентів ,які навчаються за кордоном? Якщо відкрити Інтернет, включити телевізор, послухати думки різних експертів, РТЦК і СП (військкоматів), ДПСУ – то можна почути відповідь однозначно-НІ! Чи так це? Чи це законно? А що скаже суд? Відповідно до ст.124 Конституції Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється будь-який юридичний спір. Тому, якщо Ви отримали «відмову» на кордоні, Ви її можете оскаржити. Відповідно до ст. 64 Конституції в умовах воєнного стану можуть бути встановлені окремі обмеження прав і свобод із зазначенням терміну дії цих обмежень. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про запровадження військового стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, запроваджено військовий стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі був продовжений і діє і зараз . Також Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію чоловіків від 18 до 60 років. Та заборонено виїзд за кордон чоловікам,але відповідно до ст. 23 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено категорії громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Так, в абзаці ч. 2 ст. 23 вищезгаданого закону сказано, що претенденти на професійну (професійно-технічну), професійну вищу та вищу освіту, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти мають право на відстрочку. Відповідно можна зробити неправильний висновок, що студенти іноземних ВНЗ мають право на відстрочку на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», це не так. Важливо! Студентам закордонних вишів виїзд на навчання надається на підставі відстрочки,а саме п.9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав. Деякі скажуть, яка різниця на підставі якого нормативного акта надається відстрочка. Різниця є…. Порядок перетину кордону громадянами України визначають Правила , затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 . Відповідно до п. 2-6 Правила, у разі запровадження на території України надзвичайного чи військового стану право на перетин кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову військову службу під час мобілізації. Отже, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, мають право на перетин державного кордону в умовах військового стану. Студенти закордонного вишу мають відстрочку і начебто можете виїхати, але ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому – восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Прикордонна служба та інші посилаються на цей пункт Правил, оскільки, на їхню думку, студентам відстрочка надається на підставі абзацу ч.2 ст. 23 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Але якщо уважно вивчити документи військовозобов'язаних та норми закону то можна побачити, що підставою для надання відстрочки студенту іноземного ВНЗ є п. 9 ст.17 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». військовому квитку або приписному військовозобов'язаному, а також керуватися Законом «Про військовий обов'язок та військову службу». Враховуючи вищевикладене, можна зробити правильний висновок про відсутність обмеження у перетині державного кордону зазначеної категорії осіб. Ці висновки підтверджуються першими рішеннями судів, які скасовують рішення прикордонної служби та стягують судові витрати з ДПСУ. Так, у рішенні від 26 жовтня 2022 року у справі №260/3152/22 Закарпатський окружний адміністративний суд звернув увагу на те, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов'язків доведення, принципу правової визначеності, особливостей розподілу обов'язків доведення в адміністративних справах необхідно трактувати будь-які "сумні" не інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального боргу, при цьому нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних дій чи бездіяльності є підставою для суду захисту порушених прав позивача. І як писав Шевченко: «Боріться – поборете, Вам Бог допомагає!». Якщо вам потрібна юридична допомога у цьому питанні. Поводьтеся, з повагою адвокат Некрасов Олег Васильович т.099-666-5 -88-2(viber ,telegram,whatsаp)